«Серце пітьми» Джозефа Конрада. Коротка аналітична рецензія.

Роман «Серце пітьми» в своїй основі має щоденник записів, що був зроблений автором під час його власної подорожі по річці Конго. Особистий досвід дав для Конрада чудовий матеріал для його літературних творів.

«Похороните меня за плинтусом» П. Санаєва крізь призму структурного психоаналізу Жака Лакана:

«Похороните меня за плинтусом» - повість-розповідь 8-річного хлопчика Сашка, образ якого є автобіографічним. Сашко живе у бабусі з дідусем, оскільки таку відповідальну справу як виховання дитини бабуся не може доручити своїй «пропащей» дочці – його матері. При тому, способи вираження її опіки та турботи за внуком настільки специфічні, що іноді змушують сумніватись у її бажанні добра та любові для Сашка. Ситуацію та умови, в яких виховується хлопчик, він сам пояснює просто: «Меня зовут Савельев Саша. Я учусь во втором классе и живу у бабушки с дедушкой. Мама променяла меня на карлика-кровопийцу и повесила на бабушкину шею тяжкой крестягой. Так я с четырех лет и вишу». При цьому слова, сказані хлопчиком, насправді не є його власними «словами», натомість – це нав*язана позиція бабусі, яка сприймається ним, як його власна.

Дослідження інтекстів на прикладі віршу Едгара Аллана По "Червь-победитель"

Червь-победитель
(Переклад Константина Бальмонта)


Во тьме безутешной - блистающий праздник,
Огнями волшебный театр озарен;
Сидят серафимы, в покровах, и плачут,
И каждый печалью глубокой смущен.
Трепещут крылами и смотрят на сцену,
Надежда и ужас проходят, как сон;
И звуки оркестра в тревоге вздыхают,
Заоблачной музыки слышится стон.