Російський характер: історія та сьогодення; міфи, стереотипи та реальність; інтернаціональне та ексклюзивне.

Національний характер – це сукупність найбільш важливих, визначальних рис етносу і нації, за якими можна відрізнити представників однієї нації від іншої. У кожного народу є свій особливий характер, Росія – не виключення. Про таємниці російського національного характеру багато сказано і написано. І це зовсім не випадково, тому що Росія, маючи глибоку історію, переживаючи багато змін, займаючи особливе географічне положення, увібрала в себе риси і західної, і східної цивілізацій, і вправі бути об'єктом пильної уваги і детального вивчення.

В. Іванов: специфіка словянської семіотики.

В. Іванов схильний аналізувати словянську семіотику через призму міфології. А також велика увага приділялась дослідником бінарним позиціям у текстах.

Російський національний характер у праці: Н. Данилевського «Росія та Європа». Аналітичне есе.

Велика частина російських дослідників та науковців вважали, що російський народ має всесвітнє історичне покликання носія всезагального просвітництва. Н. Данилевський натомість заперечував загальнолюдську задачу російського народу в історії і вважав Росію, як і інше слов’янство, лише культурно-історичним типом, однак найбільш широким і повним.

Архетипи української культури

Українські архетипи проявляють себе як символи у міфах, казках, фольклорі, обрядах, традиціях, і є узагальненням досвіду наших предків. Українська культура пройшла тривалий час формування, становлення і розвитку з найдавніших часів і до сучасності. На розвиток впливали природні умови географічного положення, території, міграційні процеси, елементи інших культур. Протягом століть одні племена та етноси змінювались іншими. Кімерійці, скіфи, сармати, гуни, слов'яни, половці, татари та ін. брали участь в етногенезі українців. Основою культурного процесу, що передавав здобутки предків нащадкам, було місцеве населення, яке вбирало в собі усі впливи, і будувало з них свою культуру. Україна лежить на перетині шляхів до Центральної та Західної Європи, з Північної Європи на Близький Схід та Кавказ. З огляду на рубіжність (вплив сходу і заходу) існують різні національні регіональні особливості українців сходу (більш чуттєві) і заходу (більш спокійні).