Російський характер: історія та сьогодення; міфи, стереотипи та реальність; інтернаціональне та ексклюзивне.

Національний характер – це сукупність найбільш важливих, визначальних рис етносу і нації, за якими можна відрізнити представників однієї нації від іншої. У кожного народу є свій особливий характер, Росія – не виключення. Про таємниці російського національного характеру багато сказано і написано. І це зовсім не випадково, тому що Росія, маючи глибоку історію, переживаючи багато змін, займаючи особливе географічне положення, увібрала в себе риси і західної, і східної цивілізацій, і вправі бути об'єктом пильної уваги і детального вивчення.

Едвард Саїд "Орієнталізм". Короткий аналіз першоджерела.

Головна думка праці: «Орієнталізм» – це сукупність текстів, що розкривають аналітичні роздуми і позиції автора, що трактують стосунки Сходу й Заходу. Саїд підкреслював, що Новоєвропейська культура формувалась і набирала сили, протиставляючи себе Сходу, який виступав для європейців своєрідним образом «іншого».

Гаятрі Чакраворті Співак «Чи можуть підпорядковані промовляти?»

Робота Г. Співак являє собою своєрідний відгук на позицію Жиля Дельоза та Мішеля Фуко, що була представлена у їх діалозі «Інтелектуали та влада».

В своєму аналізі Співак звертає увагу на співвідношення двох різних значень репрезентацій – власне презентація і презентація у політичному контексті («представление» - «представительство» = «говорение от имени»). Натомість, у діалозі Фуко та Дельоза, як зазначає Співак, ці важливі розмежування стираються та ігноруються, їм не надається належної уваги та розмежування одне від одного. Наслідком такого упущення є повторне введення фігури суверенного суб’єкту.

Архетипи української культури

Українські архетипи проявляють себе як символи у міфах, казках, фольклорі, обрядах, традиціях, і є узагальненням досвіду наших предків. Українська культура пройшла тривалий час формування, становлення і розвитку з найдавніших часів і до сучасності. На розвиток впливали природні умови географічного положення, території, міграційні процеси, елементи інших культур. Протягом століть одні племена та етноси змінювались іншими. Кімерійці, скіфи, сармати, гуни, слов'яни, половці, татари та ін. брали участь в етногенезі українців. Основою культурного процесу, що передавав здобутки предків нащадкам, було місцеве населення, яке вбирало в собі усі впливи, і будувало з них свою культуру. Україна лежить на перетині шляхів до Центральної та Західної Європи, з Північної Європи на Близький Схід та Кавказ. З огляду на рубіжність (вплив сходу і заходу) існують різні національні регіональні особливості українців сходу (більш чуттєві) і заходу (більш спокійні).