Поняття «ментальність» в культурології: історія і сучасне значення

Поняття «ментальність» - багатогранне й водночас неоднозначне, про що свідчить велика кількість його інтерпретацій різними науковцями. Попри те, що в науковому обігу й у буденному житті воно використовується вже досить давно, різноманітність, а іноді навіть кардинальна протилежність підходів у його трактуванні, свідчить про те, що явище ментальності досліджене й розкрите ще не повністю. На даному науковому етапі можна прослідкувати тенденцію до розширення дослідницького поля питань ментальності.

Едвард Саїд "Орієнталізм". Короткий аналіз першоджерела.

Головна думка праці: «Орієнталізм» – це сукупність текстів, що розкривають аналітичні роздуми і позиції автора, що трактують стосунки Сходу й Заходу. Саїд підкреслював, що Новоєвропейська культура формувалась і набирала сили, протиставляючи себе Сходу, який виступав для європейців своєрідним образом «іншого».

Мішель Фуко. Археологія знання. Стислий аналіз першоджерела.

«Археологія знання» Мішеля Фуко є теоретичним коментарем і деяким поясненням до попередніх його наукових робіт, які відносяться до циклу «археологічного періоду». Але, на відміну від них, у «Археології знання» центральними стають інші поняття - «дискурс», «дискурсивна практика» та «перервність» (прерывность). Саме цими ключовими поняттями активно оперує автор при поясненні власних наукових ідей. Сам автор, характеризуючи свою роботу, зазначив, що праця демонструє своє звертання до того простору, де виявляються, перетинаються та накладаються питання людського буття, свідомості, витоків і суб’єктивності.

Аналіз першоджерела: Бенедикт Андерсон "Уявні спільноти: міркування щодо походження й поширення націоналізму."

Передмова: розглядаючи період з кінця 70их до 90их років, автор зазначає, що змінився не лише сам світ, а й дослідження націоналізму – в методах, масштабах та кількостях нових тематичних праць. З’явилися: «Нації перед націоналізмом» Д. А. Армстронга, «Націоналізм і держава» Дж. Брейлі, «Нації й націоналізм» Е. Геллнера, «соціальні передумови національного відродження в Європі» М. Гроха, «Етнічне походження нації» Е. Сміта та ін. ключові тексти. Автор зазначає, що у цьому виданні він просто намагався виправити фактичні, концептуальні помилки – це деякі заміни тексту першого видання та додані нові 2 розділи.

Архетипи української культури

Українські архетипи проявляють себе як символи у міфах, казках, фольклорі, обрядах, традиціях, і є узагальненням досвіду наших предків. Українська культура пройшла тривалий час формування, становлення і розвитку з найдавніших часів і до сучасності. На розвиток впливали природні умови географічного положення, території, міграційні процеси, елементи інших культур. Протягом століть одні племена та етноси змінювались іншими. Кімерійці, скіфи, сармати, гуни, слов'яни, половці, татари та ін. брали участь в етногенезі українців. Основою культурного процесу, що передавав здобутки предків нащадкам, було місцеве населення, яке вбирало в собі усі впливи, і будувало з них свою культуру. Україна лежить на перетині шляхів до Центральної та Західної Європи, з Північної Європи на Близький Схід та Кавказ. З огляду на рубіжність (вплив сходу і заходу) існують різні національні регіональні особливості українців сходу (більш чуттєві) і заходу (більш спокійні).

Дослідження інтекстів на прикладі віршу Едгара Аллана По "Червь-победитель"

Червь-победитель
(Переклад Константина Бальмонта)


Во тьме безутешной - блистающий праздник,
Огнями волшебный театр озарен;
Сидят серафимы, в покровах, и плачут,
И каждый печалью глубокой смущен.
Трепещут крылами и смотрят на сцену,
Надежда и ужас проходят, как сон;
И звуки оркестра в тревоге вздыхают,
Заоблачной музыки слышится стон.