Едвард Саїд "Орієнталізм". Короткий аналіз першоджерела.

Головна думка праці: «Орієнталізм» – це сукупність текстів, що розкривають аналітичні роздуми і позиції автора, що трактують стосунки Сходу й Заходу. Саїд підкреслював, що Новоєвропейська культура формувалась і набирала сили, протиставляючи себе Сходу, який виступав для європейців своєрідним образом «іншого».

Мішель Фуко. Археологія знання. Стислий аналіз першоджерела.

«Археологія знання» Мішеля Фуко є теоретичним коментарем і деяким поясненням до попередніх його наукових робіт, які відносяться до циклу «археологічного періоду». Але, на відміну від них, у «Археології знання» центральними стають інші поняття - «дискурс», «дискурсивна практика» та «перервність» (прерывность). Саме цими ключовими поняттями активно оперує автор при поясненні власних наукових ідей. Сам автор, характеризуючи свою роботу, зазначив, що праця демонструє своє звертання до того простору, де виявляються, перетинаються та накладаються питання людського буття, свідомості, витоків і суб’єктивності.

Аналіз першоджерела: Бенедикт Андерсон "Уявні спільноти: міркування щодо походження й поширення націоналізму."

Передмова: розглядаючи період з кінця 70их до 90их років, автор зазначає, що змінився не лише сам світ, а й дослідження націоналізму – в методах, масштабах та кількостях нових тематичних праць. З’явилися: «Нації перед націоналізмом» Д. А. Армстронга, «Націоналізм і держава» Дж. Брейлі, «Нації й націоналізм» Е. Геллнера, «соціальні передумови національного відродження в Європі» М. Гроха, «Етнічне походження нації» Е. Сміта та ін. ключові тексти. Автор зазначає, що у цьому виданні він просто намагався виправити фактичні, концептуальні помилки – це деякі заміни тексту першого видання та додані нові 2 розділи.

«Похороните меня за плинтусом» П. Санаєва крізь призму структурного психоаналізу Жака Лакана:

«Похороните меня за плинтусом» - повість-розповідь 8-річного хлопчика Сашка, образ якого є автобіографічним. Сашко живе у бабусі з дідусем, оскільки таку відповідальну справу як виховання дитини бабуся не може доручити своїй «пропащей» дочці – його матері. При тому, способи вираження її опіки та турботи за внуком настільки специфічні, що іноді змушують сумніватись у її бажанні добра та любові для Сашка. Ситуацію та умови, в яких виховується хлопчик, він сам пояснює просто: «Меня зовут Савельев Саша. Я учусь во втором классе и живу у бабушки с дедушкой. Мама променяла меня на карлика-кровопийцу и повесила на бабушкину шею тяжкой крестягой. Так я с четырех лет и вишу». При цьому слова, сказані хлопчиком, насправді не є його власними «словами», натомість – це нав*язана позиція бабусі, яка сприймається ним, як його власна.

Гаятрі Чакраворті Співак «Чи можуть підпорядковані промовляти?»

Робота Г. Співак являє собою своєрідний відгук на позицію Жиля Дельоза та Мішеля Фуко, що була представлена у їх діалозі «Інтелектуали та влада».

В своєму аналізі Співак звертає увагу на співвідношення двох різних значень репрезентацій – власне презентація і презентація у політичному контексті («представление» - «представительство» = «говорение от имени»). Натомість, у діалозі Фуко та Дельоза, як зазначає Співак, ці важливі розмежування стираються та ігноруються, їм не надається належної уваги та розмежування одне від одного. Наслідком такого упущення є повторне введення фігури суверенного суб’єкту.

Архетипи української культури

Українські архетипи проявляють себе як символи у міфах, казках, фольклорі, обрядах, традиціях, і є узагальненням досвіду наших предків. Українська культура пройшла тривалий час формування, становлення і розвитку з найдавніших часів і до сучасності. На розвиток впливали природні умови географічного положення, території, міграційні процеси, елементи інших культур. Протягом століть одні племена та етноси змінювались іншими. Кімерійці, скіфи, сармати, гуни, слов'яни, половці, татари та ін. брали участь в етногенезі українців. Основою культурного процесу, що передавав здобутки предків нащадкам, було місцеве населення, яке вбирало в собі усі впливи, і будувало з них свою культуру. Україна лежить на перетині шляхів до Центральної та Західної Європи, з Північної Європи на Близький Схід та Кавказ. З огляду на рубіжність (вплив сходу і заходу) існують різні національні регіональні особливості українців сходу (більш чуттєві) і заходу (більш спокійні).

Дослідження інтекстів на прикладі віршу Едгара Аллана По "Червь-победитель"

Червь-победитель
(Переклад Константина Бальмонта)


Во тьме безутешной - блистающий праздник,
Огнями волшебный театр озарен;
Сидят серафимы, в покровах, и плачут,
И каждый печалью глубокой смущен.
Трепещут крылами и смотрят на сцену,
Надежда и ужас проходят, как сон;
И звуки оркестра в тревоге вздыхают,
Заоблачной музыки слышится стон.