Гаятрі Чакраворті Співак «Чи можуть підпорядковані промовляти?»

Робота Г. Співак являє собою своєрідний відгук на позицію Жиля Дельоза та Мішеля Фуко, що була представлена у їх діалозі «Інтелектуали та влада».

В своєму аналізі Співак звертає увагу на співвідношення двох різних значень репрезентацій – власне презентація і презентація у політичному контексті («представление» - «представительство» = «говорение от имени»). Натомість, у діалозі Фуко та Дельоза, як зазначає Співак, ці важливі розмежування стираються та ігноруються, їм не надається належної уваги та розмежування одне від одного. Наслідком такого упущення є повторне введення фігури суверенного суб’єкту.

Архетипи української культури

Українські архетипи проявляють себе як символи у міфах, казках, фольклорі, обрядах, традиціях, і є узагальненням досвіду наших предків. Українська культура пройшла тривалий час формування, становлення і розвитку з найдавніших часів і до сучасності. На розвиток впливали природні умови географічного положення, території, міграційні процеси, елементи інших культур. Протягом століть одні племена та етноси змінювались іншими. Кімерійці, скіфи, сармати, гуни, слов'яни, половці, татари та ін. брали участь в етногенезі українців. Основою культурного процесу, що передавав здобутки предків нащадкам, було місцеве населення, яке вбирало в собі усі впливи, і будувало з них свою культуру. Україна лежить на перетині шляхів до Центральної та Західної Європи, з Північної Європи на Близький Схід та Кавказ. З огляду на рубіжність (вплив сходу і заходу) існують різні національні регіональні особливості українців сходу (більш чуттєві) і заходу (більш спокійні).

Дослідження інтекстів на прикладі віршу Едгара Аллана По "Червь-победитель"

Червь-победитель
(Переклад Константина Бальмонта)


Во тьме безутешной - блистающий праздник,
Огнями волшебный театр озарен;
Сидят серафимы, в покровах, и плачут,
И каждый печалью глубокой смущен.
Трепещут крылами и смотрят на сцену,
Надежда и ужас проходят, как сон;
И звуки оркестра в тревоге вздыхают,
Заоблачной музыки слышится стон.

Рубрика "Современное искусство": АЕС+Ф

Группа существует с 1987 года. Название группы образовано по инициалам её постоянных участников - Татьяны Арзамасовой, Льва Евзовича и Евгения Святского. В 1995 году к группе присоединился фотограф Владимир Фридкес; её название увеличилось на одну букву: "АЕС+Ф" (AES+F). АЕС / АЕС+Ф (AES / AES+F) - одна из наиболее коммерчески успешных российских арт-групп. Работают в жанре инсталляции, фотографии, видео, скульптуры и др.

Рубрика "Современное искусство": VIK MUNIZ (Вик Мюнис)

Вопрос о том, является ли фотография искусством, уже давно получил утвердительный ответ. Одним из тех, кто сегодня своим творчеством подтверждает эту аксиому, является американский художник Вик Мюнис. Он родился в Сан Паоло (Бразилия). Сейчас живёт и работает в Нью-Йорке, но часто ездит по всему миру.

Рубрика "Современное искусство": Annette Messager (Аннет Массаже)

Аннет Массаже родилась во Франции, в 1943 году. Она училась в школе декоративного искусства Франции, но позже было принято решение оставить ее, поскольку Аннет больше времени проводила в театрах, музеях и на различных выставках искусства, чем в школе. Тем самым она еще с детства проявила интерес к искусству. Ее формирование как личности и как творческого автора проходило постепенно. За время своей творческой деятельности, Аннет Массаже несколько раз поменяла свои принципы и взгляды как в искусстве так и в жизненных позициях и оправдано получила признание и успех.

Поняття "ментальність" в культурології: історія і сучасне значення

Поняття «ментальність» - багатогранне й водночас неоднозначне, про що свідчить велика кількість його інтерпретацій різними науковцями. Попри те, що в науковому обігу й у буденному житті воно використовується вже досить давно, різноманітність, а іноді навіть кардинальна протилежність підходів у його трактуванні, свідчить про те, що явище ментальності досліджене й розкрите ще не повністю. На даному науковому етапі можна прослідкувати тенденцію до розширення дослідницького поля питань ментальності. Так французький історик і представник «школи Анналів» Жак Ле Гофф вважав, що саме абстрактність у визначенні самого поняття і його предмету є головною перевагою і особливістю феномену ментальності.